Коваленко Ірина Іванівна

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Коваленко Ірини Іванівни VІ курсу Педагогічного інституту денної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (освітня програма: Педагогіка вищої школи).

1. Завдання 1. Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі'

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Законодавчі та нормативні документи з питань компютеризації системи освіти 1. Вимоги до специфікації навчальних комп’ютерних комплексів для оснащення кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання системи загальної середньої освіти : додаток до наказу МОН України від 21.06.2010 р. №614

2. Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року : затверджено постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011 № 494

3. З Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр.

4. Концепція впровадження медіа-освіти в Україні : схвалено постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 р., протокол № 1-7/6-150

5. Концепція пілотного Проекту «LearnIn – SMART навчання»: затверджено, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.07.2012 № 812

6. Освітня галузь «Технології». Інформаційно-комунікаційний компонент : проект Концепції Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, запропонований для громадського обговорення Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

7. Перелік загальноосвітніх навчальних закладів, учасників проекту «LearnIn – SMART навчання» : затверджено, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.07.2012 № 812

8. Постанова загальних зборів Національної академії педагогічних наук України : з питання «Інформатизація освіти в Україні:стан, проблеми, перспективи» (листопад 2011 р.)

9. Про впровадження пілотного проекту «LearnIn – SMART навчання» : наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.07.2012 № 812

10. Про затвердження вимог до специфікації навчального комп’ютерного комплексу кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання для навчальних закладів системи загальної середньої освіти : наказ МОН України від 12.06.2009 № 507

11. Про затвердження Положення про електронні освітні ресурси :наказ МОНмолодьспорту України від 01.10.2012 № 1060

12. Про проведення суцільної інвентаризації стану наявної комп’ютерної техніки в загальноосвітніх навчальних закладах І,І-ІІ, І-ІІІ ступенів : наказ МОН України від 29.06.2010 р. № 637

13. Щодо підготовки кадрів для ІТ-галузі : лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2012 № 1/9–196. Щодо підготовки кадрів для ІТ-галузі : лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2012 № 1/9–197

Інтерв'ю з директором Інституту мистецтв - Бацаком К.Ю.

1. Яка мета впровадження ІКТ у Вашому підрозділі? Метою є сприяння процесу інформатизації Інституту мистецтв як складової Університету на основі сучасних ІКТ шляхом організаційного, науково-методичного, системотехнічного забезпечення, а саме:

- виконання науково-дослідних робіт з проблематики інформатизації освітньої діяльності у вищому навчальному закладі;

- розбудови інфраструктури інформаційного середовища Університету;

- визначення системного, прикладного і технічного забезпечення інформатизації;

- надання організаційної та технічної підтримки підрозділам Університету в створенні та впровадженні інноваційних технологій навчання;

- виконання планових робіт як внутрішнього, так і зовнішнього фінансування (добір комп’ютерної техніки, встановлення та налагодження програмного забезпечення, договірні теми, гранти тощо);

- створення електронного навчально-наукового середовища Університету;

- участь у міжнародному співробітництві в сфері інформатизації вищих навчальних закладів.

2. Які ІКТ використовуються у Вашому підрозділі? Розробка та створення освітнього інформаційного середовища Інституту (репозиторій, Вікі, Moodle, персонального середовища викладача); мультимедійних ресурсів для навчального процесу.

3. Як особисто Ви використовуєте ІКТ? Як адміністратор підрозділу та викладач використовую ІКТ для:

- Розвитку персоналу

- Створення електронного навчально-наукового середовища Інституту та Університету

- Дистанційного навчання

- Організаційно-технічної діяльності

4. Як використовують ІКТ Ваші колегт у своїй роботі, що Ви можете сказати про це? ІКТ в Інституті мистецтв використовується не в повному обсязі. Це повязано певною мірою зі специфікою прикладних мистецьких спеціальностей, а також з труднощами використання ІКТ (зокрема дистанційне навчання та електронний документообіг) викладачами поважного віку, хоча більшість з них стараються опанувати нові знання.

2. Аналіз ІТ інфраструктури Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка

ІТ ІМ.jpg

ІТ ІМ 2.jpg

ІТ ІМ 3.jpg

ІТ ІМ 4.jpg

3. Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка

1.Корпоративна електронна пошта для всіх викладачів та студентів в зручному системному аккаунті Google. Пошта має розвинений список контактів, тобто, електронна адреса кожного співробітника автоматично підставляється при введені ім’я та прізвища. Також сервіс має вбудований чат для обміну миттєвими повідомленнями. Для створення особистої пошти достатньо заповнити форму на сайті, і системні адміністратори відреагують на лист. Використання корпоративної електронної пошти, та чатів у ній, дає можливість студентові безпосередньо отримувати інформацію від викладачів.

2. Е-навчанням Moodle. Це система, в якій знаходяться електронні курси для кожної академічної групи, з можливістю персоніфікації кожного студента, чатами та форумами для ефективної співпраці, журналом оцінок, та іншим контентом. Е-навчання координується викладачем, з можливостями вносити зміни до курсів, та контролюється системними адміністраторами, що реєструють туди користувачів. У системі дистанційного навчання Moodle реалізується персоніфікація, адміністрування, гарантування безпеки доступу до інформації та ефективний моніторинг навчальної діяльності.

3. Інституційний репозиторій, який є засобом для накопичення та поширення інтелектуального здобутку науковців університету. Студент має можливість аналізувати різні наукові позиції, зіставляти їх, класифікувати, модифікувати.

4. Електронні видання, що представлені періодичними журнальними виданнями, які подають публікації у певних електронних форматах. В Університеті створено сім е-журналів, серед яких такі: «Педагогічна освіта: теорія і практика», «Синопсис: текст, контекст, медіа», «Літературний процес: методологія, імена, тенденції», «Наукові доробки магістрантів», «Studia Philologica (Філологічні студії)», «Освітологічний дискурс», Наукові здобутки студентів Інституту людини». Студенти мають змогу долучатися до друку статей у окреслених виданнях.

5. Microsoft Imagine Academy. Програма, завдяки якій можливо проходити авторизовані курси Microsoft. Студент у процесі самоосвіти формує вміння самостійно шукати необхідні для нього курси з професійного навчання.

6. Е-бібліотека. Єдиний бібліотечний фонд якого становить близько 349 тис. одиниць книжкової продукції, авторефератів дисертацій, монографій, підручників, посібників, матеріалів на електронних носіях. Доступ майбутніх педагогів до бібліотеки дозволяє опрацьовувати дані закритих наукових баз (наприклад EPSKO) в межах університету.

7.Вікі-портал університету – платформа, призначена для реалізації активної діяльності студентів та викладачів з її наповнення, що сприяє формуванню у майбутніх педагогів умінь самостійно знаходити та аналізувати інформацію, формулювати самості йні альтернативи.

4. ІК-компетентності науково-педагогічних працівників

Анкета

Результати анкетування

Проаналізувавши анкетування. можна зробити висновок, що більшість науково-педагогічних працівників мають середній рівень ІК-компетентності. Серед основних труднощів можна назвати: не вистачає часу та недостатній рівент володіння е-ресурсами, не достатній рівень ІТ обладнання, немає часу.


2. Завдання 2. Завдання на вибір


Гугл- календар для співробітників


1 календар.png


3 календар (1).png


3 календар (2).png


Завдання 3 Семінар (тренінг)

Вивчення та методика застосування інтерактивної дошки в навчальному процесі ЗВО.


Завдання 4. Підготувати методичні рекомендації до

1. проектування інформаційного освітнього середовища установи'

Кожен навчальний заклад повинен мати своє ІОС, свою модель, мати колектив, який володіє інформаційною культурою й інформаційними технологіями навчання. Створення інформаційного середовища навчального закладу відповідає за успіх впровадження ІКТ в освіту на всіх її рівнях. Особливу актуальність набувають задачі, направлені на підготовку студентів до життя в умовах інформаційного суспільства, на формування вміння успішної соціалізації в сучасному суспільстві. Створення єдиного інформаційного середовища закладу освіти – тривалий і складний процес, який формується в декількох напрямках:

 масове освоєння інформаційно-комунікаційними технологіями та технічними засобами;

 створення комп’ютерних класів і автоматизованих робочих місць;

 створення банку комп’ютерних програм та презентацій як освітнього значення, так і для управлінської діяльності закладу освіти;

 створення баз даних;

 активне запровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес та управління цим процесом.

Створення єдиного інформаційного простору навчального закладу забезпечує:

Безперервну освіту (динаміка розвитку сучасних технологій вимагає для підтримки кваліфікації безперервно підвищувати професійний рівень працівників);

Відкриту освіту (висока доступність освіти необхідна для задоволення зростаючих потреб суспільства в спеціалістах та досягнення успіху індивідуума в сучасному світі);

Гарантований результат навчання (випускник повинен мати гарантований рівень загальних та професійних компетенцій, готовність до практичної діяльності без додаткового навчання на робочому місці, готовність сприймати та опановувати нові технології протягом всього терміну професійної діяльності).

Використання ІКТ в навчально - виховному процесі підпорядковане розвитку креативності викладача, і студента, спрямоване на формування індивіда, здатного вийти за межі отриманих знань, відкритого до інновацій, саморозвитку та неперервної освіти протягом усього життя.

Отже, метою успішного розвитку ІОС навчального закладу є створення автоматизованої системи цього закладу, котра об’єднує всі підструктури та ланки його діяльності та досягається завдяки створенню єдиного інформаційного простору, розвиненої комунікативної інфраструктури цієї системи; створенню та впровадженню нових форм і методів управління навчальним закладом; зменшенню часового проміжку між одержанням інформації та прийняттям рішення; впровадженню єдиного стандарту роботи з електронними документами, забезпеченню доступності до них; автоматизації, підвищення ефективності роботи з педагогічними працівниками, підструктурами; створенню інфраструктури управління корпоративними знаннями.

2. модернізації ІТ інфраструктури

3. формування ІК- компетентності викладачів ЗВО

Яким чином можна сформувати ІКТ-компетентність педагогів у системі неперервної освіти і як зробити так, щоб ІКТ-компетентність переросла в ІКТ-активність?

На нашу думку, у системі неперервної освіти ми маємо поступово формувати ІКТ-компетентність, ураховуючи етапи її набуття: базовий, технологічний, професійний.

Що спонукає вчителя опанувати нові технології? Вважаємо, що саме знайомство з досвідом колег із питання використання ІКТ у своїй роботі, бажання оволодіти навичками роботи з комп’ютером, навчання у школі на короткострокових курсах, котрі проводить учитель інформатики, дає вчителю-предметнику необхідний поштовх. І він уже цілеспрямовано проходить навчання або на користувацьких курсах поглибленого рівня, або на спеціальних тематичних курсах/спецкурсах для вчителів-предметників для оволодіння базовими навичками користувача з метою виходу на базовий рівень володіння ІКТ-компетенціями. Не треба забувати і про самоосвіту.

Хочемо звернути увагу на точку зору Сучкової Т.М., про те, що необхідно враховувати, що курсова підготовка буде неефективною без постійного використання техніки, оскільки навички в дорослих людей виробляються важче, ніж у дітей, а забуваються швидше. Але за умови постійного використання комп’ютера вдома або на роботі вона буде більш ефективною.

Таким чином учитель продовжує розвивати необхідні ІКТ-компетенції, долає обмежений погляд на комп’ютер лише як на деякий технічний засіб навчання, призначений для демонстрації окремих слайдів, текстів і готових программ і переходить на технологічний рівень володіння ІКТ-компетенціями. Учитель, використовуючи базові вміння користувача, починає застосовувати набуті знання для оволодіння навичками використання апаратних засобів ПК і мультимедійного обладнання, для опанування можливостями сервісів мережі Інтернет, для формування навичок користування спеціальними програмами (архіватори, антівіруси тощо) і програмним забезпеченням навчального призначення з метою підтримки вивчення навчальних предметів, для самостійного створення власних дидактичних мультимедійних матеріалів та освітніх електронних ресурсів з метою підтримки викладання навчальних предметів, підготовки та проведення позакласних заходів тощо. Він поступово починає набувати статус ІКТ-активного педагога.

Далі вчитель піднімається на вищий шабель – практичний (професійний) рівень володіння ІКТ-компетенціями. Свідченням цього є використання навичок роботи з апаратними засобами ПК і мультимедійним обладнанням, застосування можливостей спеціальних програмам для захисту інформації і для раціонального використання апаратних ресурсів, використання програмного забезпечення навчального призначення і ресурсів мережі Інтернет у професійній діяльності, розробка методичного супроводу застосування програмного забезпечення навчального призначення в навчально-виховному процесі. Учитель не забуває працювати над подальшим розвитком своїх ІКТ-компетенцій шляхом навчання на дистанційних курсах, підвищення методичної культури та обміну досвідом через участь у мережних педагогічних спільнотах, форумах та проектах.

ІКТ-активний педагог стає членом єдиного освітнього інформаційного середовища. Він працює над узагальненням та оприлюдненням для педагогічного загалу власного досвіду: пише і видає методичні посібники з проблеми використання ІКТ при викладанні предметів, розміщує наробки в мережі Інтернет.

Висновки. Формування ІКТ-компетентності сприяє всебічному розвитку вчителів-предметників; їх самовдосконаленню; бажанню вчитися впродовж усього життя; розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; здатності застосовувати опановане у професійній діяльності; удосконалювати професійну майстерність; застосовувати набуті знання у педагогічній практиці, що забезпечує підвищення якості освіти.