Коваленко

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: Кова́льство — обробка металу способом кування. Ковалі здавна виготовляли зброю та різноманітні речі господарського призначення (сокири, ножі, молотки, лопати, сапи, лемеші, цвяхи, замки, клямки, залізні ворота й огорожі, стремена тощо). Важливими видами ковальства були підковка коней, а також оковка возів і особливо натягування залізних шин на колеса.

Прізвище

В XVII ст. ледь не всі українці мали власні прізвища, щоправда прізвища часто трансформувалися, на їх основі могли створюватися нові прізвища, наприклад, син людини з прізвищем Коваль міг отримати прізвище Коваленко (син Коваля).

Прізвища, утворені від професій, виду діяльності, чи за соціальним станом (назва професії чи виду діяльності особи з часом ставала прізвищем його прямих нащадків):

  • ковалі — Коваль, Коваленко, Ковалюк, Ковальчук, Ковалик, Ковальський, Ковалевський, Ковалів, Ковальов, Ковальчишин, Ковалишин, Ковалець; Залізняк, Залізнюк.

Історія

Ковальство здавна відоме багатьом народам світу.

Холодне кування самородних золота, срібла, міді, заліза, а також метеоритного заліза було відоме в Єгипті і Передній Азії за кілька тисячоліть до нашої ери.

Гаряче кування з'явилося вперше теж ще до н. е. в Передній Азії, де люди навчилися видобувати мідь з руди.

Обробка металів раніше за інші ремесла відокремилась від землеробства.

До XV—XVI ст.ст. завершилася спеціалізація ковальства за галузями:

виготовлення зброї (зброярство) виготовлення інструментів і реманенту виготовлення замкі́в, ключів і деякого іншого хатнього і господарського (підкови для коней) начиння виготовлення художніх виробів (художня ковка ґрат, воріт і т. ін.), тощо. У XVI ст. з'явилися перші механічні молоти, з приводом від водяних коліс (в Україні існує кузня з таким молотом — водяна кузня Гамора).

На поч. XIX ст. почали застосовувати машинне штампування.

У сер. XIX ст. Джеймс Несміт (Англія) винайшов паровий молот, а наприкінці цього ж століття з'явився гідравлічний прес, який власне і започаткував сучасне промислове виробництво металевих виробів.

У наш час машинізоване ковальство є штампувальним виробництвом металевих виробів, а ковальство домашинне існує як народне ремесло.

Ковальство в Україні Виробництво заліза та його обробка методом гарячої ковки були відомі на землях сучасної України ще задовго до н. е., що значною мірою було зумовлене багатими покладами червоного і бурого залізняка та болотяних руд — на Закарпатті, Буковині, Галичині, Поліссі, Середній Наддніпрянщині тощо.

Болотяна руда легко піддавалася обробці найпримітивнішими способами. У горні вже при температурі 700—800 °С вона перетворювалася на густу залізну масу (крицю). Цю масу із залишками шлаку та ожарини знову обпалювали і перековували, доки залізо не очищалося та не набувало необхідних властивостей. Отже, чи не кожний селянин міг добувати собі матеріал для виготовлення сокири, мотики, заступа, наральника, цвяхів тощо. Оскільки справа це достатньо трудоємка, металургія дуже рано відокремилася в окремий рід занять.

Вже у Х–ХІ ст. ковальська майстерність досягла такого високого рівня, що деякі способи обробки заліза і технології виготовлення знарядь праці і предметів побутового призначення були такими, як відомі нам тепер.

Від Середньовіччя і пізніше ковалі і Україні були постійні і мандрівні (останніми з сер. 2-го тис. це нерідко були цигани). Селяни нерідко приносили своє вугілля, а платили здебільшого натурою. Постійні ковалі влаштовували стаціонарну кузню на селі.

Прислів'я

•Коваль клепле, поки тепле — треба робити вчасно •Без плуга не орач, без молота — не коваль •Коваль коня кує, а жаба й собі ногу наставляє •Ковалева кобила і шевцева жінка ходять звичайно босі •Коли на дворі льодок, тоді ковалеві медок •Як не коваль, то і кліщів не погань (як не коваль, то й рук не погань; як не коваль, то й губи не погань) •У коваля руки чорні, а хліб білий •Чого бог не дасть, того коваль не викує •Сам дуй, сам куй, сам по воду йди і сам гроші бери •І залізо в горні м'якне •Батогом ковадла не розсічеш •Вліз межи молот і ковадло •Добре ковадло не боїться молота •Краще бути молотком, ніж ковадлом •Не кує молот, а кує голод •Не молот кує, а коваль •У коваля що стук, то гривня •От тобі, ковалихо, лихо, що у кузні тихо •Коваль зогрішив, а шевця повісили (коваль провинив, а цигана повісили; коваль провинив, слюсаря повісили) •І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець •Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує •У ледачих ковалів не буває мозолів •То такий коваль, що вміє зробити із заліза пшик

Ілюстрації

Velden Christkindlmarkt Schmied Demo 16122007 21.jpg BlacksmithScene.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

www.kdkak.com — Ковальський Двір Ключкіних www.bartosik.com.ua — творча майстерня Олександра Бартосіка Лямин И. В. Художественная обработка металлов «Ковальська майстерня» — журнал, присвячений ковальському мистецтву в Україні та закордоном