Кобеняк
Кобеня́к, -ка, м. Суконная длинная верхняя одежда съ капюшономъ. Чуб. VII. 422. Чоловік в чорному кобеняку і татарській кучмі. Стор. МПр. 107. Під’їзжає якийсь чоловік до куріня, кобеняком нап’явся, у простій одежині. Рудч. Ск. II. 206.
Кобеняк (також бурка, кирея, сіряк, (угор. köpenyeg, пол. kopieniak)) — найпоширеніший чоловічий верхній плечовий український одяг, досить широкий, щоб можна було його зимою одягати поверх кожуха. Головною відмінною, що відрізняв кобеняк від інших видів одягу без стану (тулубястих) була відлога (кобка, каптур, бородиця, богородиця). Відлога — це сукняний мішок, з прорізами для очей та інколи для рота, який закидався за спину, а в дощ чи сильний мороз його одягали зверху на шапку, захищаючи таким чином лице. Іноді тільки саму відлогу називали кобеняком, то тоді цей вид одягу називали свитою з кобеняком. На Полтавщині кобеняк шили з сірого сукна тому там його називали сіряком. Первісна назва відлоги — бородиця, її в кінці 19 ст. вживали на Західній Україні, у Центральній Україні вживали назву — богородиця. У Польщі такий вид одягу називали — кепеняк. У гірських районах України подібний одяг без стану, але коротший називали — гугля, гуня, чуга. На Гуцульщині гугля вживалася і як обов'язковий традиційний вид одягу, одягали його також і дівчата на весілля. Така весільна гугля була з білого валяного сукна. Кобеняком в 16 - 17 ст. називали повстяний бурої барви плащ, без рукавів.
[1] КОБЕНЯК, а, чол.
1. заст. Суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою; каптан, кирея, сіряк. — Чи бачиш, іде ген собі козак по полю? Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк (Євген Гребінка, I, 1957, 60); Перед ним.. парубок у чорному кобеняку, підперезаний червоним поясом (Олекса Стороженко, I, 1957, 146); Їдучи в дорогу, чоловік вдягає кобеняк, або, як ще його звуть, сіряк. Кобеняк — довга та широка одежина, пошита з овечого сукна (Збірник.. Полтавського музею, I, 1928, 86); * У порівняннях. Темно зробилося, як під кобеняком (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17).
2. Вид чоловічого плаща з відлогою. Голова колгоспу надів чоботи, а поверх піджака дощового кобеняка (Остап Вишня, I, 1956, 387); Потім він мене знову посадив на скриньку, вкрив на ніч своїм брезентовим кобеняком і наказав заснути (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 141). [2]
кобеняк
1) старовинний суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою (ко-бою); каптан, кирея; оскільки одежина досить широка, її вдягали взимку поверх кожуха; відлогу ще називають каптуром, бородицею чи богородицею; це сукняний мішок для голови з прорізами для очей, а іноді й для рота, призначений для захисту голови та обличчя від негоди (дощу, морозу й вітру); саму відлогу подекуди звуть коменяком, а сам одяг свитою з кобеняком, а подекуди сіряком. Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк (Є. Гребінка);
2) (зменшене — кобенячок) вид старовинного чоловічого плаща з відлогою. Почув тепло козак та й скинув кобеняк (приказка).
Ілюстрації
|
|
|
