Князів

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кня́зів, -зева, -зеве. Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КНЯ́ЗІВ, зева, зеве, іст., етн. Прикм. до князь; належний князеві. Там лежав князів скарб (Нечуй-Левицький, III, 1956, 302); По цей бік ставу, од степу, розляглась по схилі князева економія (Андрій Головко, II, 1957, 189).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КНЯ́ЗІВ, зева, зеве, іст., етн. Прикм. до князь; належний князеві. Там лежав князів скарб (Н.-Лев., III, 1956, 302); По цей бік ставу, од степу, розляглась по схилі князева економія (Головко, II, 1957, 189).

Ілюстрації

Князів.jpg Князів1.jpg Князів2.jpg

Медіа