Клячати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кляча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.