Кляскати, -каю, -єш, одн. в. кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 106). 2) — язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ. Вх. Лем. 425.
