Клюшник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Клюшник, -ка, м. 1) = Ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. К. ЧР. 6. ЛяхБутурлак клюшник галерський. АД. І. 210. 2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра. 3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
