Клюга

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? Я ношу! У мене й ратища постругані... І в мене клюга за халявою... Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. Люде достають із кишень і зза халяв клюги тисовії.

Тобто це вістря, або накінечник списа (Вістря — може мати різну форму та бути зроблене з різних матеріалів. Саме вістря є безпосередньо бойовою частиною списа)

Ілюстрації

Photo 2017-11-26 22-34-45.jpg Photo 2017-11-26 22-34-51.jpg


Джерела та література

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.