Кльон
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Зміст
Сучасні словники
Проклін, прокляття, клятьба́, кляття́ чол. Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. Розпочалась правдива війна родинна з звичайними пригодами: сварками, прокльонами, криками на все село і бійками (Іван Франко, II, 1950, 202);
Клен чол. Дерево, що має лапате листя з гострими кінцями й глибокими вирізами. Увечері десь тьохнув соловейко на листатому клені (Марко Вовчок, I, 1955, 183) Деревина цього дерева. Сосна, смерека, клен, липа... Все йде у виробництво (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 102).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
Англ. curse, malediction; maple
https://glosbe.com/uk/en/прокльон
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/Proklin http://sum.in.ua/s/klen https://translate.academic.ru/проклятие/ru/uk/
