Київська філармонія

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Kyiv vidom ta nevidom.png
Fil.jpg

Опис

Відлік концертних сезонів Національна філармонія веде з 1863 року, коли було засновано Київське відділення Імператорського Російського Музичного Товариства (IPMT). Вже на початку XIX ст. музичне життя України і Києва бурхливо розвивається. На Київські контрактові ярмарки приїздять з концертами відомі європейські музиканти: Ференц Ліст, брати Венявські та інші. Отже, створення музичного товариства було своєчасним. Серед його організаторів були такі відомі на той час громадські діячі і музиканти, як Р.Пфеніг, М.Лисенко, П.Селецький, М.Богданов. Культурно-мистецький розвиток Києва кінця XIX ст. відбувається на тлі економічного розвою України. Зростає капітал, з'являються потужні банки. Україна стає батьківщиною цукрових королів, а Київ - великим торгівельним і економічним центром. Заможні люди охоче підтримують мистецтво і не шкодують коштів на його процвітання. Будуються церкви, театри, гарні маєтки. У 1881 році Рада Старійшин Київського Купецького зібрання одержала дозвіл Київської міської Думи на будівництво кам'яного будинку для свого клубу. Проект і авторський нагляд за будівельними роботами здійснював відомий київський архітектор Володимир Миколайович Ніколаєв, який на той час обіймав посади київського міського і єпархіального архітектора. У 1882 році за один будівельний сезон було зведено двоповерховий будинок Купецького зібрання. Будинок Купецького зібрання одразу набуває популярності у киян. Тут відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, благодійні лотереї, літературні і музичні вечори. Київські музиканти і гастролери, які виступали тут, були в захопленні від акустики залу з колонами. Купецьке зібрання проіснувало до 1919 року. Потім у його приміщенні розташувався Пролетарський будинок мистецтв. Пізніше - Будинок політичної освіти, потім клуб "Більшовик". А в 30-ті роки - Палац піонерів і жовтенят. З 1934 – Державна філармонія. На початку війни у 1941 році діяльність Київської державної філармонії було припинено, а безцінні архіви спалили за наказом "згори". Під час окупації Києва у будинку колишнього Купецького зібрання розташувався німецький офіцерський клуб. Цей будинок, один із небагатьох, уцілив поблизу зруйнованого Хрещатика За генеральним планом повоєнної відбудови Хрещатика і після ретельного обстеження будинку колишнього Купецького зібрання ця історична споруда призначалася під знесення, оскільки знаходилася в аварійному стані. Але будинок не стали руйнувати. Адже кращого приміщення з чудовою акустикою для філармонії годі було й шукати у напівзруйнованому місті. Київська філармонія розпочала тут свою роботу вже у 1944 році. У 1962 році на відзнаку 120-річчя від дня народження і 50-ї річниці від дня смерті М.Лисенка Колонному залу Київської державної філармонії було присвоєно його ім'я. До 100-річчя з дня побудови Купецького зібрання цьому будинку надано статус пам'ятки архітектури. Вісімдесяті роки були найтяжчими в історії філармонії. У цей період сталося кілька важких аварій. Одна з них затопила підвали. Пропали архіви і одна з найкращих нотних бібліотек у Києві. Косметичні ремонти вже не допомагали. Філармонію треба було негайно рятувати. І, нарешті, дякуючи наполегливості директора філармонії Д.Остапенка, реставрація почалась. Роботи по реставрації і реконструкції доручили здійснити Міністерству культури і Київському міськвиконкому. Проектом було передбачено відновити історичну структуру пам'ятки архітектури, зберегти акустичні властивості Колонного залу, встановити сучасне інженерне устаткування, а саме: пульт режисерського управління, новітню звукозаписувальну апаратуру, службову телекомунікаційну систему, обладнання для постановчого освітлення та механізації сцени тощо. У грудні 1996 року відбудований Колонний зал імені М.В.Лисенка був знову відкритий для публіки.

Вид ресурсу

Фото/2000‎

Етнографія

Краєзнавчі об’єкти

Національна філармонія України‎

Установи, заклади, організації та підприємства (про них)

Персоналії

Хронологічні рубрики

Історія Києва в Незалежній Україні (з 1991 р.)‎‎

Систематичні рубрики

Туристичні місця‎

Відомості про ресурс

Підготував(ла)

Щиглинська Мирослава Михайлівна