Кислиця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кислиця, -ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) Наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) Хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) Яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. Кисличка.

Сучасні словники

КИСЛИ́ЦЯ, і, жін. 1. Дика яблуня з дрібними, дуже кислими плодами. Червонуваті небілені окола хатів ледве було видно за старими сливами та кислицями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); Давно обсипався цвіт з груш і кислиць, і тепер на деревах повільно наливалися соком маленькі плоди (Олесь Донченко, IV, 1957, 115). 2. Дрібний плід цієї яблуні. Подивився, мов кислицю з'їв (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 280); Він.. кидався і на мочені кислиці, і на калені горіхи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 476); В козубі торохкотіли ще зовсім зелені кислиці, лісові яблучка, щойно назбирані в лісі (Олександр Ільченко, Козацьк. роду... 1958, 472).

♦ Кислиці розводити — плакати жаліючись; скиглити, хникати. — У твої роки я на заводі працював по десять годин. А ти? Не розводь кислиці! — Віктор тер очі, схлипував (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 28). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 153.

Ілюстрації

Кислиця 3.jpg Кислиця домашня.jpg Кислиця оскаліс звичайна.jpg Кислиця заяча капуста.jpg

Медіа

Див. також

Кислиця Матеріал з Вікіпедії

Джерела та література

Энциклопедия декоративных садовых растений

Зовнішні посилання

Кислиця звичайна (Oxalis acetosella)