Кислий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кислий, -а, -е. Кислый. Кисле в рот тисне. Ном. № 5086. Борщ кислий, оскомистий, чорт зна колишній. ЗОЮР. І. 217. Кисле молоко́. Простокваша. Дак мати все було любить молоко парене, а ми все кисле. ЗОЮР. І. 229. Ум. Кисле́нький.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КИ́СЛИЙ, а, е.

1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); // у знач. ім. кисле, лого, сер. Що-небудь кисле.

"Словопедія"

КИСЛИЙ квасний; (дух) прокислий; (- міну) незадоволений, невдоволений; кисленький, кислуватий, кислявий, кислющий, кислим-кислий, кислий-прекислий.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КИ́СЛИЙ, а, е.

1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Вовчок, VI, 1956, 223); Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Шиян, Баланда, 1957, 49); // у знач. ім. ки́сле, лого, с. Що-небудь кисле. 2. Який утворився внаслідок бродіння. За нею йшов міцний запах маринованого оцту або кислого молока (Коцюб., II, 1955, 248); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями, ставлять борщ, хліб, картоплю, молоко — кисле й солодке (Довж., І, 1958, 191); // Який виділяють бродильні речовини; прокислий (про запах). Кислий дух поту і рощини.. міцно заліг у пекарні (Коцюб., II, 1955, 58); Ляда в чулан [у комірку] одчинилася, і звідти тхнуло тяжким, кислим духом (Вас., II, 1959, 17).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1. только ед. Что нибудь кислое на вкус (неод.). Это не вино, а кислятина какая то

Ілюстрації

Image 125.jpg Images.jpg