Киса

Киса́, -си, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.

Сучасні словники

КИСА, и, ж., заст.

1. Гаман (Шкіряна сумочка для грошей.) (у 2 знач.), капшук (Гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком).

2. Калитка.

Джерело:

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%B0#:~:text=%D0%9A%D0%98%D0%A1%D0%90%2C%20%D0%B8%2C%20%D0%B6.,%2C%201864%2C%20%E2%84%96%2010207).

Ілюстрації:

Джерела та література:

Тлумачення із "Словника української мови"*