Квітник

Квітни́к, -ка́, м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Левиц. Пов. 33. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Мир. ХРВ. 8. Ум. Квітничо́к. Ходимо ми з нею по садку, робить вона квітнички і я їй помагаю. О. 1862. X. 8. З обох боків ланку був квітничок, де панські квітки перемішувались з зеленим зіллям. Левиц. Пов. Степи з невеличкими хуторами, що як квітнички (здавались). Мир. ХРВ. 140.

Сучасні словники

Квітник Академічний тлумачний словник

КВІТНИК, а, чол.

1. Ділянка в саду, парку, біля хати тощо, на якій ростуть квіти. Квітник в садку був і справді гарний (Нечуй-Левицький, III, 1956, 52); Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 148); Іван Кирилович дуже любить квіти.. У нього біля сільської лікарні чудесний квітник: там і гладіолуси, і братки, і айстри, і жоржини, і левкої, і гвоздики (Остап Вишня, II, 1956, 288).

2. кого, чого, перен. Про групу людей, які відзначаються красою, молодістю тощо (переважно про жінок, дітей). Було темно, проте було помітно, що там стояв цілий квітник дівчат (Степан Васильченко, I, 1959, 236); Досвідчені митці, диригенти, режисери, концертмейстери невтомно викохують цей прекрасний квітник талантів [молодь] (Мистецтво, 3, 1959, 14).

Квітник . Українсько-російський словник

КВІТНИК

цветник

Квітник . Словник синонімів

КВІТНИК

(правильної форми) клюмба, сов. клумба; (талантів) сузір'я, суцвіття, букет; квітничок.

Квітник . Орфографічний словник української мови

квітни́к

іменник чоловічого роду

Квітник . Архітектура і монументальне мистецтво

КВІТНИК

Майданчик у парку, засіяний квітами.

Квітник . Словозміна

Відмінок	Однина	Множина
Називний	квітни́к	квітники́
Родовий	квітника́	квітникі́в
Давальний	квітнику́, квітнико́ві	квітника́м
Знахідний	квітни́к	квітники́
Орудний	квітнико́м	квітника́ми
Місцевий	на/у квітнику́	на/у квітника́х
Кличний	квітнику́*	квітники́*