Квоктуха

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

[[Зображення:Photoicon.png|x1 Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

КВОКТУ́ХА, и, жін., розм. Те саме, що квочка 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 137

квоктуха — и, ж., розм. Те саме, що квочка I … Український тлумачний словник

квоктуха — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови

КВОКТАТЬ — КВОКТАТЬ, квохтать новг., пск., южн. клоктать пермяц. клохтать; квокать пск., твер. о курах: особым криком проситься на яйца и тем же криком сзывать, водить цыплят. Зверок бурундук квокчет, клокчет перед погодой. | Стонать, охать; ворчать,… … Толковый словарь Даля