Качан

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Качан, -на, м. 1) Кочень капусты. І межи капустою доброю буває багацько милих качанів. Ном. № 2449. 2) Кочерыжка капустная. 3) Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51. 4) мн. Мѣста въ борту лодки, гдѣ помѣщаются весла, когда ими гребуть. Ум. Качанчик. Були три синки, мов три качанчики. О. 1861. X. 37.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


КАЧА́Н, у, чол. 1. розм. Головка капусти. Покотив качана капусти з чийогось воза (Марко Вовчок, I, 1955, 303); * У порівняннях. Нам назустріч виступив невисокий, круглий, як качан, хлопчина (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 4). 2. Стрижень капусти, який їдять сирим. Матуся не слухала, того не зробила. Дала їй [Ганнусі] їсти — сирий качан гризти (Павло Чубинський, V, 1874, 686); Солодкі качани в капусниках ми їли над голубим Дінцем (Володимир Сосюра, Так ніхто.., 1960, 32). 3. Потовщене стебло суцвіття кукурудзи, на якому росте її насіння. Висока й міцна, як дубина, стояла по горах кукурудза, вип'явши напоказ грубі качани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246); Кукурудза стояла висока, як гай, розкішна. На кожному стеблі по два-три качани (Колгоспник України, 2, 1956, 28); // Таке ж зірване стебло без насіння. Степан Федорович бере пляшку, одкидає корок з кукурудзяного качана (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 17); Можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (Вечірній Київ, 28.I 1963, 2).


Капуста білоголова (Brassica oleracea var. capitata) — дворічна рослина родини хрестоцвітних (або капустяних).

Слово «капуста» походить з давньокельської мови від caput — «голова». В одній з легенд Давньої Греції розповідається про появу капусти. Якось бог виноробства Діоніс вирішив покарати фракійського царя за те, що він зламав виноградну лозу. Царя прив'язали до дерева та призначили кілька десятків ударів палицею. Цар не витримав приниження та заплакав. Сльози падали на землю і зникали, а через мить на очах у здивованих фракійців з'явились рослини, колоподібної, як голова, форми, яких ніхто ще не бачив і не знав. Поважали капусту всі стародавні народи. Єгиптяни, наприклад, подавали її в незвичному для нас вигляді — в кінці обіду, як десерт. Про капусту згадує Аристотель у своїх комедіях, які були написані у 425 р. до н. е. Піфагор стверджував, що довгими роками життя зобов'язаний саме вживанню великої кількості капусти. А Олександр Македонський наполягав, щоб його військові командири, які мали надмірну вагу, кожен день на обід їли салат зі свіжого капустяного листя. Слов'янські південні племена дізнались про капусту від греко-римських колоністів, які на той час жили у Криму і почали активно її використовувати як у харчовому раціоні, так і у лікуванні.

Характеристика

За тривалістю вегетаційного періоду (від появи сходів до настання технічної стиглості) сорти капусти поділяють на ранньостиглі (вегетаційний період 110-130 днів), сереньостиглі (130-145 днів), сереньопізні (145-160) та пізньостиглі (160-180 днів) при розсадному вирощуванні.

При безрозсадному вирощуванні вегетаційний період скорочується на 10-15 днів. Крім того, слід враховувати, що тривалість вегетаційного періоду залежить від погодних умов року та агротехніки.

Ранні сорти вирощують для одержання врожаю в кінці весни - на початку літа, середні - в другій половині літа, а пізні - восени для споживання у свіжому вигляді, для переробки і зберігання.

Біологічна характеристика капусти білоголової

В перший рік життя рослини формується качан, який являє собою своєрідну бруньку, що розрослась на стеблі. Качан може бути колоподібний або витягнутий приплюснутий. Далі стебло росте до 20 см у висоту, потовщується та утворює кочеригу. Нижні листки утворюють прикореневу розетку, мають світло- або темно-зелений колір. На другий рік виростає міцне головне стебло до 1,5 м висотою з багаточисленними боковими гілками, на яких розквітають жовті квітки (іноді вони бувають білі або кремові). Плід капуста має — стручок, довжиною 5 - 15 см. Насіння колоподібне, темно-бурого або чорного кольору, до 2 см в діаметрі.

Ілюстрації

Без названия (2).jpg Dbca6db487115074f2c320a7780be607.jpg Images.jpg Без названия (1).jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Мистецтв] https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0