Каторга

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

-и, ж.

Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980) КА́ТОРГА, и, жін. 1. Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. За щастя народу — ідеї свої — Батьки наші славні, в кайдани закуті, На каторгу йшли у сибірські краї... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 193). 2. перен. Надзвичайно важка, зморна праця; тяжке, нестерпне життя. Все ж то те якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою (Марко Вовчок, I, 1955, 126); — І вночі не спи, і то — роби!.. Се — мученька тяжка! се — каторга гірка! І піднесло мене, дурну, сюди служити! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Шахта в часи капіталістичної експлуатації природних багатств на Криворіжжі вважалася каторгою, гіршою ніж заслання в далекий Сибір (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 6). 3. Старовинне морське веслове судно, на яке посилали засуджених, приковуючи їх біля весел на весь час відбуття покарання; вид галери. — Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56); [Яким:] Забрали мене татари в ясир та й продали на каторгу турецьку... Там я шість років вимучивсь... (Борис Грінченко, II, 1963, 542).

Словник синонімів КАТОРГА суч. примусова праця <в'язнів>; П. (тяжка праця) мука; (тяжке життя) страждання, поневіряння; з. катірга.

Ілюстрації

400px-Malczewski Jacek Niedziela w kopalni.jpg 147455276419658094.png DSCF7416-1.jpg Katorga-02.jpg

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання