Карниз

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Карни́з[1] (від грец. κορωνίς — «закінчення», «завершення»), заст. ґзимс[2] (від нім. Gesims через пол. gzyms) — завершення стіни споруди у вигляді горизонтального профільованого поясу, верхня виступаюча частина стіни, що підтримує дах і оберігає стіну при стіканні води з даху. Конструктивно визначається виносом — відстанню його краю від стінної площини.

Завершуючи верх стіни, відділяючи її край, карниз грає значну образну роль. Тому його використовують і при розчленуванні стіни на яруси, поверхи, і при завершенні стін в інтер'єрах.

Ілюстрації

Karniz111118.jpg Karniz2.jpg

Види

Існує декілька класифікацій карнизів — за формою профіля, за функцією, за епохою або країною походження, з застосуванням у тому чи іншому ордері і т. ін.

За положенням і характером виконання існують: Карниз внутрішній — розташований в інтер'єрі будівлі, котрий використовується для прикраси стін, пічки та димоходи. Карнизи зовнішні: Карниз проміжний — розташований між ярусами або поверхами, який ділить площину стіни, підкреслюючи рівні відповідних поверхів. Карниз тягнутий — профільований карниз з чітко окресленими горизонталями. Карниз цокольний, який відділяє цоколь від основної стіни. Карниз модульований — де виносна плита підтримується модульонами. А також карнизи підвіконні, надвіконні та наддвірні та інші.

Джерела та література

Вікіпедія - Карниз Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) - Карниз