Карета

Карета, -ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
- 5.1 Значення слова
- 5.2 Матеріал з Вікіпедії

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КАРЕ́ТА, и, жін. Закритий з усіх боків чотириколісний кінний повіз на ресорах. У неділю коло Колісникової квартири знай спинялися карети, коляски та фаетони (Панас Мирний, III, 1954, 286); Карета за каретою під'їздила аж під самі двері церковні, лакеї прискакували і відчиняли дверці (Іван Франко, II, 1950, 365); Трамвай дзеленчить, карети гримлять (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 168).

"Словопедія"

Карета швидкої допомоги — спеціальна автомашина, яка доставляє до лікарні хворого, що потребує негайної медичної допомоги, або лікаря до потерпілого чи хворого. Оксана з міжрайонної лікарні викликала карету швидкої допомоги (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 398).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КАРЕ́ТА, кареты, жен. (итал. caretta). Закрытый со всех сторон рессорный экипаж на четырех колесах. «Прикажи, Лизанька, карету закладывать, и поедем прогуляться.» Пушкин. Карета скорой помощи (см. помощь).

Культурологічний словник

КАРЕТА — жен. рыдван, колымага, повозка с крытым кузовом на пружинах. Счастье едет в карете, а с умом идет пешком. В карете цугом по грибы не ездят. Карета не карета, лошади не лошади! все щегольское, много прнхотей. Каретмый, к карете относящийся.… … Толковый словарь Даля

«Словники України on-line»

каре́та – іменник жіночого роду

відмінок однина множина називний каре́та каре́ти родовий каре́ти каре́т давальний каре́ті каре́там знахідний каре́ту каре́ти орудний каре́тою каре́тами місцевий на/у каре́ті на/у каре́тах кличний каре́то* каре́ти*

карета — Эта слово заимствовано из польского, в котором kareta ( карета ) восходит к латинскому carras – так древние римляне называли разновидность телеги …