Капар, -ра, м. 1) Обѣднѣвшій, обпитавшій. В капар, на капар переходити. Приходить въ бѣдность, въ упадокъ. Желех. 2) — ру. Насосъ. 3) Снарядъ для забиванія свай. НВолын. у.
