Канун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Канун, -ну, м. Медъ, который варять къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.
Зміст
Публічний Електронний Словник Української Мови
1) вид наповненого їжею кошеля як найстарішого жертовного приношення; означення календарного передсвята; також мед, пиво на Храмове свято. 2) ніч, проведена біля покійника напередодні похорону, та похоронна страва, яку ставили коло покійника. 3) КАНУ́Н, у, ч., заст. Мед, пиво на храмове свято.
Ілюстрації
|
|
|
|
