Кам’яниця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кам’яниця, -ці, ж. 1) Каменное строеніе. Денеде стояли по подолу кам’яниці, а то все було дерев’яне. К. ЧР. СЗ. Алканабашу за білу руку брала, у світлицікам’яниці зазивала. АД. І. 211. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

АМ’ЯНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Кам’яна будівля; мурований будинок. Привели їх [рекрутів] до кам’яниці довгої-довгої, облупаної, чорної (Мирний, II, 1954, 120); Маруся в місто прибула, Де народилась і зросла В триповерховій кам’яниці (Рильський, Весн. пісня, 1952, 120).

2. (Rubus saxatilis L.). Лісова трав’яниста ягідна рослина родини розоцвітих; костяниця.

3. збірн. Яскраво-червоні кислі ягоди цієї рослини.

Ілюстрації

Slide-31.jpg Z1520362786a212i.jpg 32 swobody pr 15 2008 ihmeln 28.jpg 600px-Костьол Різдва Пресвятої Діви Марії 6414.jpg

Медіа

Див. також

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F)

https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0_(%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 86.

Зовнішні посилання