Калюхатий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Калюха́тий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. Шух. І. 250. Калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна. Шух. І. 175.
