Калиновий
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. Зза темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442.
1. Прикм. до калина. Калиновий цвіт і бузиновий розпускавсь там у два рази більш і дужіш (Марко Вовчок, I, 1955, 367); Зажеврілась [Катерина], мов калиновий кетяг, і опустила очі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 232); // Зробл. з гілки калини. [Лев:] Та вже тих сопілок до лиха маєш! [Лукаш:] Ну, скільки ж їх? — калинова, вербова та липова, — ото й усі (Леся Українка, III, 1952, 194); Від неї [матері] першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуся думкою і серцем... (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 54); // Який добувається з калинових ягід. Рука.. проти світла вся світилась наскрізь, ніби налита калиновим соком (Нечуй-Левицький, I, 1956, 185); // Приготовлений з ягід калини. Калиновий кисіль.
2. Червоний, кольору калинового соку або калинової ягоди. Молодий чоловік притиснув до себе тремтячу, зворушену дівчину, поцілував її гарячі, калинові уста (Іван Франко, II, 1950, 71); День побратався, нарешті, з погодою, В небо підніс калинові знамена (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 100).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 76.
