Каганчик

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Каганчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.

Сучасні словники

Словник українськоїмови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — С 67.

КАГА́НЧИК, а, чол. Зменш. до каганець 1. У хаті тепло, тихо, — хочі неясно: серед полу наперекинутімгорщатіледвеблищитькаганчик(ПанасМирний, II, 1954, 220); Господар.. присунувближчедо себе каганчик, щожалісномигтівкрихітнимпелюсткомвогника(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 124).

Тлумачний словник української мови : Понад 12500 статей(близько 40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук , проф.. В. С. Калашника. – 2-ге вид. , випр. і доп.- Х Прапор, 2005. – С 414.

КАГАНЧИК, нця, ч. Примітивний світильник у вигляді посудини з олією (чи іншим жиром) та ґнотиком. • розм. сліпак. Аж каганці з очей посіпалися — те саме, що Аж іскри з очей посипалися.

Короткий тлумачний словник української мови (Уклад. Д.Г.Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карпова та інші. Відп, ред. Л. Л. Гумецька ). – К.: Рад. школа, 1978. – С 101.

КАГАНЧИК, -нця, ч. Світильник у вигляді глиняної посудини, в яку наливають олію чи інший жир і кладуть ґнотик.

Ілюстрації

Kahanchuk 2.jpg Kahanchuk 3.jpg.jpg Kahanchuk 4.jpg.jpg.jpg

Медіа

Джерела та література

1.Короткий тлумачний словник української мови (Уклад. Д.Г.Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карпова та інші. Відп, ред. Л. Л. Гумецька ). – К.: Рад. школа, 1978. – С 101.

2.Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — С 67.

3.Тлумачний словник української мови : Понад 12500 статей(близько 40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук , проф.. В. С. Калашника. – 2-ге вид. , випр. і доп.- Х Прапор, 2005. – С 414.

Зовнішні посилання