Ивилга

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Иви́лга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.

Сучасні словники

Ивилга (омела біла(Viscum album)) - багаторiчний напiвпаразитичний вiчнозелений кулястої форми кущик родини омелових. На липах, тополях, вербах, дубах, березах, яблунях, грушах паразитує вічнозелений, кулястої форми кущ. Листки його супротивні, довгасті, шкірясті, з невиразними паралельними жилками; вони залишаються на зиму. Квітки жовтувато-зеленуваті, одностатеві, дводомні, сидять пучками по 5—6 в розвилках стебел і на кінцях гілок. Плоди — овальні несправжні ягоди, білі, клеїсті, достигають наприкінці травня. Цвіте омела в лютому — квітні. Росте в Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу, значно рідше — в північній частині Степу і в Криму, не росте в південних районах Степу.

Ивилга (омела)

Існує більше 70 видів омели, але цілющою вважається саме омела біла. Дерев'янисті гілки омели довжиною до 1 метра утворюють кулястий кущ. Листя у омели шкірясте, до основи звужене. У березні-квітні на омелі розпускаються непримітні зеленувато-жовті квіточки. Плоди - білі ягодоподібні кульки, достигають у вересні-жовтні і залишаються на гілках до січня. Дозрілі ягоди починають просвічуватися. У клейкій м'якоті знаходиться велике насіння, схоже на овал.

Для лікарських цілей пізньої осені збирають молоді гілки з листям. Плоди омели отруйні, особливо вони небезпечні для дітей. Плодами омели люблять ласувати птахи, особливо дрозди. Після трапези пташки, забравшись вище, очищують дзьоби від насіння об гілки дерев. Клейке насіння прилипає до гілок і проростає. Так омела розмножується, і саме з цим пов'язане її латинське ім'я.

Омела біла

Батьківщиною омели вважаються тропіки та субтропіки Африки, Азії. Однак омела з незапам'ятних часів росте в Австралії, і в Європі, в тому числі в Україні.

В зібраній омелі містяться: каротин, вітаміни Е, С, вуглеводи, білки, амінокислоти, смолисті речовини, глікозиди, органічні кислоти, каучук, стероїди, сапоніни, поліпептиди, феноли, фенолкарбонові кислоти, дубильні речовини, флавоноїди, вищі жирні кислоти та ін.

В народній медицині використовуються молоді гілочки, листя, ягоди. В лікувальних цілях омелу використовували ще древні греки та римляни. Пліній, Парацельс застосовували омелу при лікуванні епілепсії, хвороб нервової системи, шлунково-кишкових кольок, при кровотечах, паралічі спинного мозку, захворюваннях легенів. У Середньовіччі омелу застосовували при істерії, головного болю, запаморочення, апоплексії. Середньовічний вірменський лікар Амірдовлат Амасіаци вважав, що омела здатна розсмоктувати пухлини, і корисна при хворобі сідничного нерва.

Сучасна народна медицина застосовує омелу при гіпертонії, атеросклерозі, як засіб, що заспокоює нервову систему, для розширення судин, при клімаксі, хронічних захворюваннях суглобів, для лікування діареї, коклюшу, геморою, захворювань щитовидної залози. Відомо також, що омела має знеболюючі, протизапальні, сечогінні, проносні і кровоспинні властивості. Омела біла використовується в косметиці для пом'якшення шкіри, позбавлення її від прищів, гнійників і висипань.

Однак все добре в міру. Омела біла являє собою справжнє лихо для зелених насаджень Західної та Східної Європи. Ця рослина-напівпаразит успішно захоплює все нові і нові території, розширює коло рослин-господарів. Дерева від омели помітно страждають, деревина втрачає міцність, стає крихкою. Ураження дерев омелою знижує їх довговічність, а ландшафти втрачають декоративність.

Легенда

Згідно з легендою, однієї суворої зими, дерева, змучені від лютого морозу, попросили допомоги у бога, і той спустив їм з неба вічнозелені кущі омели. Омела біла (лат. Viscum album) - вічнозелений кущик з родини омелових, який паразитує на гілках різних дерев - тополях, кленах, березах, липах, грушах, яблунях, дубах, соснах, смереках, ялиці, модрини та ін. Родова назва рослини походить від латинських viscum - пташиний клей, і albus - білий.

У англійців існує традиція, зустрічаючи Різдво, цілуватися під гіллям омели, щоб у Новому році було щастя. Почалося ж усе з друїдів, жерців древніх кельтів, які обожнювали омелу білу, яка росла на дубі, і вірили, що вона зцілює від будь-яких хвороб і всілякого зла. В давнину існувало повір'я, що насіння омели падає з небес на стрілах блискавок. А ще існував звичай - в дні зимового сонцестояння для примноження багатства в будинку, треба було викопати омелу і поцілувати її корінь.

Відбуваючі до Америки перші переселенці брали з собою омелу білу - як оберіг і лікарський засіб. Омела прийнялась на новому місці і тепер прикрашає в новорічні свята дома майже всіх американців, чиїми предками були англійці.

Практичне використання

Лікарська, камеденосна рослина. У науковій медицині використовують молоді стебла з листям омела - Stipites Visci cum Eoliis - або окремо листя як свіжі, так і сухі.

Гілки омели використовують при гіпертонії і як тонізуючий засіб при атонії кишечника. Рідкий екстракт з молодих листя застосовують при легеневих і носових кровотечах. Препарат Акофіт, до складу якого входить настій із свіжого листя омела, вживають для лікування різких видів невралгії. Препарати з омела розширюють кровоносні судини і використовуються для лікування стенокардії, зморщеною нирки. Рослина містить сліди алкалоїдів, смолисті речовини, холін, дубильні, гіркі і сапоніноподібні речовини, жирні кислоти, церіловий спирт.

У народній медицині омела широко застосовується як протисудомними засіб при епілепсії, істерії, запамороченні, як кровоспинний засіб при маткових і гемороїдальних кровотечах. Водний відвар п'ють при підвищеному тиску крові, головних болях, хворобах серця і нервових захворюваннях, астмі, ревматизмі, при проносах, туберкульозі легень і пухлинах, при тривалих менструаціях і як глистогінний засіб. Зовні листя і плоди омела використовують при ревматизмі, подагрі, набряках лімфатичних вузлів, для пом'якшення наривів.

У гомеопатії використовують есенцію з свіжих ягід і листя. Взимку ягоди є улюбленою їжею деяких птахів. З ягід добувають клей, який застосовують для боротьби з шкідниками плодових порід і проти мух.

Ілюстрації

Пвврннгоп.jpg 83159761 large 58138967 30387699 viscum album2.jpg Омела белая 12345.jpg Омела белаящшзплзвлэ.jpg

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання