Зім’яти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зім’яти и зімня́ти, -мну, -не́ш, гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім’яв сіль.

Сучасні словники

ЗІМ'ЯТИ, мну, мнеш, док., перех. 1. Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого-небудь, зробити нерівним, пом'ятим. Приміряла [впучка віночок] ще раз і стала казати: «Уже й занесіть ви... я ж можу зім'яти!» (Степан Олійник, Вибр., 1959, 154); // Скуйовдити (волосся). Губернатор подумав трохи, зім'яв собі чуб., і каже: — Так, ваша правда (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 289); // Зібгати, зіжмакати що-небудь жужмом. Арсен зім'яв телеграму й жбурнув у кошик (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 108); // Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати. Пароплав міг налетіти на шлюпку і зім'яти її (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 278); // безос. — Ох, як же тобі тіло зім'яло та покалічило.., — перековтуючи жаль, подумав Тимко і прикрив братові простирадлом ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 349); // Покрити складками, зморшками (обличчя).

2. Пригнути, притоптати до землі (рослини). Таня ступала обережно, боячись зім'яти квітки (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 206); // розм. Збити кого-небудь з ніг, притиснути до землі, придавити. Тут [на ярмарку], якщо загавишся, то зімнуть тебе вмить, перейдуть, затопчуть (Олесь Гончар, I, 1959, 45).

3. Швидким натиском порушити бойовий порядок, розладнати чиї-небудь ряди. Користуючись раптовістю нападу, гітлерівці хотіли одним ударом танкових з'єднань зім'яти наші прикордонні пости, прорватися в глиб країни (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 183); // Перемогти кого-небудь, зламати опір. Вперед пішли солдати і зім'яли Ворожу силу (Максим Рильський, II, 1960, 326).

4. перен. Морально принизити кого-небудь, зменшити вияв якихось почуттів і т. ін. Але що варто було оцьому дідуганові прилюдно осоромити мірошника, зім'яти його гордість (Михайло Стельмах, I, 1962, 148); Радощі ці трохи зім'яв, порушив чорнобородий, з величезними, як сливи, очима кочегар Волков (Максим Горький, Діло Артам., порекл. за ред. Варкентін, 1950, 79).

5. Давлячи, стискуючи, мнучи, очистити що-небудь від чогось. — Ставай, Микито, ..конопель зімни, біжи, Микито, на город, зілля нарви... (Степан Васильченко, I, 1959, 276).

Ілюстрації

Zimyaty21112018.jpg Zimyaty2.jpg Zimyaty3.jpg

Див. також

Словник Грінченка - Мняти

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 574.