Зілляти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зілля́ти

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

Зілля́ти, ллю, ллєш, гл. = Злити. Желех.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972.

ЗІЛЛЯ́ТИ див. зливати.
ЗЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗЛИТИ, зіллю, зіллєш і ЗІЛЛЯТИ, зіллю, зіллєш, рідко зілляю, зілляєш, док., перех.
1. Виливати з різних посудин в одну, збираючи разом або виготовляючи суміш чого-небудь рідкого.
2. перен. Об'єднуючи кого-, що-небудь з кимось, чимось, створювати одне ціле. Нерозривно, міцно зв'язувати, з'єднувати що-небудь із чимось. Робити невиразним (для зору, слуху).
3. Виливати або переливати звідкись яку-небудь рідину. Зціджувати рідину, відділяючи її від чого-небудь густого.
4. розм. Поливати, обливати рідиною, роблячи мокрим, вологим кого-, що-небудь.
5. Лити, виливати якусь рідину на кого-, що-небудь. Лити кому-небудь на руки воду для вмивання.
6. перен., рідко. Виражати якісь почуття до кого-небудь.

Синоніми

Закропити, закроплювати, заливати, залити, залляти, зливати, злити, кропити, накропити, накроплювати, окропити, окроплювати, позакроплювати, позаливати, позливати, покропити, покроплювати, поливати, полити, полля́ти, понакроплювати, поокроплювати, поскроплювати, скропити, скроплювати.

Цитати української літератури з використанням слова "зілляти"

"Йому хочеться встати, крикнуть, зареготатись, зілляти регіт з вогнем" (Коцюбинський Михайло Михайлович - "Fata morgana").
"Байдуже, хто говорив. Аби почути таке щось, щоб зв'язало докупи розпорошені думки, зілляло надії в один потік" (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 71)
"Холодна осінь оповила землю сивими туманами, зілляла дрібними дощами" (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76)
"А де вже помітила [Олеся] що незвичайне, то так погляне, наче холодною водою зіллє" (Марко Вовчок, I, 1955, 21).
"— Дай, я тобі на руки зіллю. Не хочу, щоб ти мені умивальник смолою забруднив" (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 122)
"Косарі відклали коси в тіні. Петрик кожному зілляв води, щоб помили руки" (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 226).