Зябрій

Зябрій. См. Зюбрій. Зюбрій и зябрій, рія, м. Раст. = Жабрій. Вх. Пч. I. 10. Шух. I. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 190.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Жабрій (Galeopsis) — рід квіткових рослин родини глухокропивові (Lamiaceae). Це однорічні рослини. Стебло розгалужене, здебільшого вкрите щетинистими, рідше м'якими волосками. Квітки сидячі з ланцетними приквітничками, які закінчуються остюками, зібрані у кільця. Чашечка трубчасто-дзвоникувата, з десятьма жилками і п'ятьма зубцями. Віночок двогубий: верхня губа шоломоподібна, нижня — трилопатева, середня частка її при основі з двома порожнистими горбочками.

2.ЖАБРІ́Й, ію, чол. (Galeopsis, L.). Однорічна трав'яниста рослина родини губоцвітих — бур'ян з чотиригранним стеблом, густо покритим м'якими волосками і пурпуровими квіточками. Жабрій ладанний.

3.Жабрій – це рід однолітніх рослин родини глухокропивових. Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit) – досить поширений у правобережних лісових і лісостепових районах України. Зустрічається в лісах, чагарниках, на засмічених місцях, як бур’ян на полях та городах. Майже всюди побачите і жабрій гарний.

Розгалужене, чотиригранне стебло жабріїв зазвичай вкрите щетинистими або м’якими волосками. Листки супротивні, овально-ланцетні, зубчасті. Зібрані у кільця, двогубі сидячі квіти мають ланцетні приквітники, що закінчуються колючими остюками. Квітку з верхньою шоломоподібною і нижньою трилопатевою губою наші спостережливі предки вочевидь вважали схожою на жаб’ячий писок. Може, тому й таку досить дивну назву отримала рослина.

Всі представники роду є добрими медоносами і всі мають подібні лікувальні властивості. У народній медицині використовують траву жабрію, зібрану під час цвітіння, але до утворення насіння, яке може викликати отруєння.

Завдяки солям саліцилової кислоти і сапонінам настої, відвари, чаї жабрію мають пом’якшувальну й відхаркувальну дію. Вони помічні як при застудному бронхіті, так і при астмі, кашлюку, навіть туберкульозі легень (окремо або в суміші з хвощем польовим), сприяють виведенню слизу і полегшенню дихання у разі нежиті.

Ілюстрації

Див. також

Жабрій Жабрій – це рід однолітніх рослин родини глухокропивових. Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit) – досить поширений у правобережних лісових і лісостепових районах України. Зустрічається в лісах, чагарниках, на засмічених місцях, як бур’ян на полях та городах. Майже всюди побачите і жабрій гарний.

Розгалужене, чотиригранне стебло жабріїв зазвичай вкрите щетинистими або м’якими волосками. Листки супротивні, овально-ланцетні, зубчасті. Зібрані у кільця, двогубі сидячі квіти мають ланцетні приквітники, що закінчуються колючими остюками. Квітку з верхньою шоломоподібною і нижньою трилопатевою губою наші спостережливі предки вочевидь вважали схожою на жаб’ячий писок. Може, тому й таку досить дивну назву отримала рослина.

Всі представники роду є добрими медоносами і всі мають подібні лікувальні властивості. У народній медицині використовують траву жабрію, зібрану під час цвітіння, але до утворення насіння, яке може викликати отруєння.

Завдяки солям саліцилової кислоти і сапонінам настої, відвари, чаї жабрію мають пом’якшувальну й відхаркувальну дію. Вони помічні як при застудному бронхіті, так і при астмі, кашлюку, навіть туберкульозі легень (окремо або в суміші з хвощем польовим), сприяють виведенню слизу і полегшенню дихання у разі нежиті.

Чай з жабрію Дві ч. л. жабрію запарте у склянці окропу на 15 хв. Процідіть, пийте вранці й увечері маленькими ковтками, підсолодивши медом.

Жабрій – із тих рослин, головним діючим чинником яких є кремнієва кислота (близько 10%). Її похідні стимулюють розвиток сполучної тканини, підвищують еластичність та пружність тканин, мінералізацію запалених ділянок, збільшують загальну опірність організму.

Солі кремнію мають також протизапальну дію, зменшують проникність кровоносних судин і слизових оболонок, сприяють виробленню захисних колоїдів. Завдяки цьому засоби з жабрію знімають запалення у сечовивідних шляхах, попереджають та лікують сечокам’яну хворобу.

Взагалі, жабрій є джерелом багатьох елементів (сірка, кальцій, фосфор, натрій, магній, залізо), тому успішно використовується для підвищення рівня гемоглобіну в крові, зміцнення імунітету, відновлення після інфекційних захворювань, як кровоочисний засіб. Настої, відвари рослини особливо корисні людям похилого віку, в організмі яких бракує цих речовин.

Зовнішньо настоєм жабрію лікують фурункульоз, екзему, загалом висипку і запалення шкіри.

Настій жабрію Дві ч. л. жабрію запарте у півлітра окропу. За годину процідіть і приймайте по півсклянки тричі на день. Для лікування органів дихання настій можна готувати на молоці.

Незважаючи на всю користь, жабрій вимагає обережного ставлення. Передозування, тривале застосування може спричинити інтоксикацію організму, яка виявляється болем у м’язах. Для дітей і вагітних ліки з жабрію не застосовують.