Зміни, що мали місце в Англії та Європі в цілому в епоху Ренесансу

Беззаперечним фактом є те, що трансформації, які відбувалися в наукових, літературних, філософських та релігійних сферах в тогочасній Європі помітно вплинули на подальший культурно-економічний розвиток країн Європи, зокрема Великобританії. Період Ренесансу або Відродження знаменує перехід від середньовічного періоду історії до Нового часу. Дуже важко остаточно визначити хронологічні межі цієї епохи( в різних країнах – різні часові рамки) та чітко окреслили її особливості, але ми можемо визначити загальні риси Ренесансу і розглянути цілісну картину змін та їх вплив на суспільство.

Хронологічні межі Відродження в Англії — XVI та початок XVII століття, однак ідеї гуманізму проникли в літературу цієї країни значно раніше. Зважаючи на це, у розвитку англійського ренесансу виділяють період Передвідродження ( з кінця XIV століття). А Єлизаветинська епоха правління в Англії вважається піком процвітання ідей Відродження. За часів Шекспіра вже відбулися зміни, які проголошували початок Нового часу та зміну культурно-релігійної парадигми, і великий письменник відчував їх вплив на творчість за життя. Наприклад, протестантська реформація, яка потрясла Європу, відбулася задовго до народження Шекспіра, коли вперше в 1517 році Мартін Лютер у Віттенберзі, Німеччині, проголосив свою незалежність від католицької церкви, а згодом у 1536 році, коли Генріх VIII проголосив незалежність Англії від Риму і провів релігійну реформу, щоправда переслідуючи особисті цілі. У своїх п’єсах Шекспір не так багато порушував релігійних тем, що кардинально відрізняє його від письменників Середньовіччя накшталт Данте Аліг’єрі чи Бокаччо. Якби він написав працю на 100 років раніше, його творчість була б наповнена традиційними християнськими підтекстами. Можливо, через те, що в Європі було стільки релігійних непорозумінь, що призвело до переслідувань і кровопролиття з усіх боків, Шекспір вирішив, як і його сучасник Монтень, у Франції, уникати суперечок, не займаючи догматичних позицій з релігійних питань. Шекспір у «Дванадцятій ночі» висміює зростаючий пуританський рух в Англії. Подібним чином у працях «Марні зусилля кохання» та «Міра за міру» він відображає нещодавно реформованих персонажів, які "побачили світло" з гумором. Однак теми Шекспіра та, власне, існування його п'єс можуть мати більше спільного з економічними змінами, ніж з релігійними потрясіннями. Ренесанс також знаменує собою початок капіталізму у зв’язку з формуванням капіталу холдингових компаній, які займалися вигідною та ризикованою торгівлею з Росією, Далеким Сходом та іншими віддаленими торговими точками. Завдяки створенню більш економічно сприятливого клімату для розвитку інвестицій Шекспір безпосередньо мав змогу вкласти кошти у розбудову театру «Глобус» і отримувати прибуток від його утримування.

Ренесанс відзначається численними досягненнями у розвитку технологій. Найголовніше досягнення цієї епохи – винахід друкарства( 1455 рік), який вперше потрапив до Англії у 1475 році. Завдяки цьому винаходу книги поступово ставали доступнішими для простого народу і процент безграмотності серед населення знижувався. Англійська мова, яка змінювалася впродовж декількох століть, стабілізувалась ближче до кінця XV століття і перетворилася на сучасну англійську в XVI столітті. Вважається, що Шекспір заклав основи сучасної англійської мови. Стабілізація англійської зумовлена стандартизованою практикою друку, а не вчителями англійської мови, як хтось міг б подумати. Саме друкарі регулювали орфографію, написання великих літер і пунктуацію, щоб книги та пізніше брошури мали однаковий вигляд. Багато п'єс Шекспіра були надруковані за його життя в окремих виданнях, які називались кварто, а деякі виходили цілими окремими виданнями. Однак найвідоміша публікація творів Шекспіра відбулося через сім років після його смерті, коли двоє його друзів та колег зібрали тридцять шість п'єс разом з поезією, і надрукували ці твори у фоліо, який зараз називають Першим Шекспіровським Фоліо (1624). Винахід компаса та удосконалення навігації мали позитивний вплив на мореплавство. Удосконалення навігації призвело до вдосконалення карт і діаграм. Удосконалення вітрильних кораблів призвело до більш швидких та безпечних подорожей. Були прокладені нові торгівельно-морські шляхи, що вплинуло на посилення конкуренції в торгівлі та більш широкої доступності екзотичної продукції. Однак, все це було досягнуто із значним ризиком. У відкритому морі збільшилися випадки кораблетрощі, окремих моряків кидали під варту у віддалених місцях, багато моряків з амбіціями про морські подорожі, покидаючи Лондон, Грінвіч чи Плімут, ніколи не поверталися додому. Можна побачити вплив цих далеких та небезпечних морських подорожей та пригод у декількох шекспірівських п’єсах. Найвідоміша – «Буря», де герой, Просперо та його дочка Міранда більше десяти років перебували на безлюдному острові. В інших виставах, таких як «Комедія помилок» та «Дванадцята ніч» зображено корабельні аварії. У п’єсі «Гамлет» згадується зіткнення Гамлета з піратами на шляху повернення з континенту до Англії. І є багато інших п’єс, які натякають на небезпеку подорожей. Англія порівняно з Португалією, Іспанією, Францією пізно вступила в епоху великих відкриттів та колонізації. Однак коли сер Френсіс Дрейк, відпливаючи з Плімуту в 1582 році, обійшов світ, проклавши приблизно той же маршрут, що й Магеллан шістдесят років тому, він був першим капітаном, який здійснив подорож і дожив, щоб розповісти про це. Крім того, він робив рейди на іспанські порти на західному узбережжі Південної та Центральної Америки, захопивши іспанські кораблі, капітани яких викрали їх цінний вантаж, незважаючи на те, що Англія та Іспанія на той час не перебували у стані війни. Він повернувся до Англії на керованому ним галеоні «Англійська лань» повним золота , спецій та дорогоцінних тканин, значну частину яких він подарував королеві Єлизаветі, яка натомість зробила його пером королівства.

Через напади Дрейка та інші відверті піратські дії англійців проти іспанців, Іспанія вирішила дати бій англійцям на морі, намагаючись нанести непоправної шкоди їх судноплавство та зупинити піратство. У 1588 р. Іспанська Армада підпливла до Ла-Маншу для нападу на Голландію та Англію, але іспанці зазнали поразки, втративши численні кораблі, моряків та солдат. Англійська перемога стало можливою частково через погані погодні умови , крім того, англійські кораблі були меншими і легшими в маневрі. Водночас вони були легше озброєні, але цей недолік був компенсований їхньою маневреністю. Результатом поразки іспанської Армади став період відносного миру протягом наступних двадцяти років; період миру, який майже безпосередньо співпадає з драматичною кар’єрою Шекспіра. Англія змогла укріпити свої позиції морської країни завдяки цій перемозі.

Отже, кардинальні зміни в англійському суспільстві такі як релігійні реформи Генріха VIII, бурхливий розвиток літератури, який став можливим завдяки винаходу друкарства, епоха великих морських відкриттів, початок дослідження нових земель та колонізації, блискуче правління Єлизавети I, яка була розумним та далекоглядним політиком свого часу, були передумовами для розквіту Британської імперії та розповсюдження впливу англійської корони у світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: https://www.uh.edu/~djudkins/life_in_renaissance_england.htm https://www.britannica.com/art/English-literature/The-Renaissance-period-1550-1660