Змійок
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗМІЙ, я, чол.
1. рідко. Те саме, що змія 1. Необачні звірята не доглянули, що серед величезного зеленого листя сидів страшенний змій-удав (Іван Франко, VII, 1952, 328); По тихому морю два змії пливуть велетенські.. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (Микола Зеров, Вибр., 1966, 243); Взимку їхній палац з білими колонами здається казковою будовою, лише неприємне враження справляє чавунний змій у басейні (Михайло Стельмах, I, 1962, 12); * У порівняннях. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленою травою безкрайого степу (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Аркан, як змій, з руки стрибнув (Микола Бажан, Роки, 1957, 235).
2. Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон. В скелі живе змій. І це нечиста сила. Сім год живе гадиною, другі сім год — полозом.., а треті сім год живе змієм із крилами, — такі великі, як у вітряка... (Борис Грінченко, II, 1963, 332); Глянув [Гриць] вниз, та і злякався, Перед ним страшенний змій По дорозі простягався: Кігті гаком, із-під вій, Очі полум'ям горіли (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 248); * У порівняннях. Вискочила [блискавка] з хмар, мов огняний змій, вмить скрутилась, звилась, як гадина, і оперезала півнеба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); Високий ватаг.. обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320).
3. заст. Біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю. [Василь:] То не він [чоловік] же вигадував той гріх. Його хтось другий, кажуть, підвів. [Маруся:] Дух злий, увійшовши у змія, спокусив [чоловіка] (Панас Мирний, V, 1955, 106); — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника] (Петро Колесник, Терен.., 1959, 229).
4. перен. Про підступну, хитру людину. — Еней злий змій, — не чоловік! (Іван Котляревський, I, 1952, 84); Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народі (Олександр Довженко, I, 1958, 415); // Про злого, сильного і підступного ворога. Наростає лють... Це гармати б'ють, подихає змій, і встає в огні Харків вдалині, рідний Харків мій (Володимир Сосюра, II, 1958, 273); Ми за нашу Вкраїну Вбили змія з Берліна, Замели пожарину з двора (Андрій Малишко, Любов, 1946, 72); // Уживається як лайливе слово. — Біла пташка Хмарою спустилась Над царем тим мусянджовим І заголосила: «І ми сковані з тобою, Людоїде, змію! На страшному на судищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих..» (Тарас Шевченко, I, 1963, 249); Обняв Гавран дівчиноньку: — А, добув таки я любу! — Помиливсь, турецький змію (Павло Грабовський, I, 1959, 268).
5. Дитяча іграшка: легкий каркас, обтягнутий папером або тканиною, з довгою ниткою для запускання в повітря. — Ой, вітряно нині, — малеча радіє, — запустим до хмар паперового змія! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 63); Одне з улюблених занять учнів — це. пускання повітряних зміїв. Для виготовлення змія треба мати папір і соснові дранки (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 187). ♦ Зелений змій — горілка. [Соняшник:] А я, гадаєте, з порожніми руками? (Виймає пляшку). [Паливода:] Щодо мене, я утримуюсь. Зелений змій — ворог соціалістичної моралі (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 89); Напитися (попитися і т. ін.) до зеленого (блакитного) змія — до нестями сп'яніти. Раз попилися опришки до блакитного змія (Гнат Хоткевич, II, 1966, 207).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Гадина, гадюка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 221-222.
2. Змій, дракон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 501-503.
