Злючка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Злю́чка, -ки, об. Ум. отъ злю́ка.
Сучасні словники
ЗЛЮ́ЧКА, и, чол. і жін., розм. Дуже зла, сердита людина.
"Злючка, потвора, носорог! І я ще, дурна, хотіла йому пробачити" (Іван Кочерга, II, 1956, 243);
"Кожного дня.. виходить ловити Романа з довгою лозиною стара панна-злючка" (Степан Васильченко, I, 1959, 59).
Ілюстрації
|
Іншими мовамиЗлючка (англ.) spitfire Джерела та літератураhttp://sum.in.ua/s/zljuchka Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 607. |
