Злосливо

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Злосливо, нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.

Сучасні словники

ЗЛОСЛИ́ВО. Присл. до злосливий. Природа так злосливо не наділила [Забейка] талантом (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 38); За хвилину він уже йшов обіч купцевого ішака, який, вигинаючись і злосливо похитуючи головою, підбігцем тягнув на собі клунки прядива й свого господаря (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 603.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання