Злишок

Зли́шок, -шку, ЗЛИШОК=ЗА́ЛИШОК м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Кв. II. 13. Будуть злишки убогшому подаси. Г. Барв. 428.

Сучасні словники

ЗЛИШОК=ЗА́ЛИШОК, шка, ч. (мн. за́лишки, ів).

Значення в інших словниках

1. Те, що лишилось невитраченим, невикористаним; рештки чого-небудь. На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки з залишками їжі, либонь з обіду (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 181); Він поспішив на роботу, а повернувшися після зміни додому, начистив картоплі, знайшов залишки крупи, зварив юшку і сів обідати (Іван Сенченко, Опов., 1959, 50).

2. перев. мн. Те, що уціліло, збереглося від руйнування. І коли розвідувачі побачили раптом химерні кучугури каміння й залишки порослих мохом стіп, вони здивовано зупинилися (Олесь Донченко, II, 1956, 61); Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 287); // Сліди того, що минуло, зникло. Входять Вася та Іван Цупрун, стрункий юнак, у якого перші ознаки мужності ще переплітаються з залишками хлоп'ячого (Іван Микитенко, I, 1957, 436); Ранковий легесенький вітер розганяв залишки туману (Вадим Собко, Біле цолум'я, 1952, 81).

3. перев. одн. Те, що лишається після хімічної реакції, виробничого процесу і т. ін. Водний залишок, або гідроксил, утворюється, якщо від молекули води відняти один атом водню (Загальна хімія, 1955, 60).

4. тільки одн. Зайва частина чого-небудь; лишок; запас. Зложимося, скільки у кого є грошей, щоб можна було купити четвертів [четвертей зерна] — на малу міру — сот зо три з залишком (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 127); Мене ж авансуйте та дайте прогонні Копійку на милю земної орбіти, Щоб стало з залишком на місяць летіти... (Володимир Самійленко, I, 1958, 223).

Ілюстрації