Зизий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
ЗИ́ЗИЙ, а, е, діал. Косий. Тепер вона глипнула на Варвару своїм зизим оком (Март., Тв., 1954, 61).
◊ Зи́зим о́ком диви́тися на кого (накрива́ти кого) — кидати косі погляди, виявляючи невдоволення, недоброзичливість. День у день наїздять [паничі] до нас, одно одного попереджаючи та зизим оком накриваючи (Вовчок. І, 1955, 108).
