Ззувати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт.

РОЗЗУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЗУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Скидати взуття з своїх ніг. Ліг він на піл, не роззуваючись, тільки свиту скинув (Гр., І, 1963, 257); Від прудкої ходи Остапові зробилося душно. Він сів на межі й роззувся (Коцюб., І, 1955, 340).

Ілюстрації

Rozzuvaticia 1.jpg Rozzuvaticia 2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання