Зерня

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зерня, -няти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166. На макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп’я на макове зерня. О. 1762. V. 54. 2) мн. Зернята = Скраклі (часть ткацк. станка). См. Скраколь 3. Вх. Уг. 247. Ум. Зернятко, зе́рнячко. Янміннеє зернячко. Чуб. III. 250. 1. Зменш.-пестл. до зерно. Обсушили [Марина з дочкою] ті п'ять снопів, обім'яли. Пильнували кожне зерня, щоб де не запропастилося (Панас Мирний, IV, 1955, 250); Золоті, рівномірно розтрушені зернята, падали на ґрунт (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 34); Відламав [Петро] гілочку японської вишні, почав уважно розглядати її сучкувате колінце, густо обліплене сірими, наче мак, зернятами (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 14); Окремі рослини мають крохмальні зернята певної форми (Практикум з анатомії рослин, 1955, 29); [Мессія:] У тебе мало віри. Якби ти хоч зерня віри мала... (Леся Українка, II, 1951, 112); * У порівняннях. Пахуча пара.. блискучими краплинками осідає на гострих біля носа, мов зернята гречки, віспинах Омеляна (Михайло Стельмах, 1, 1962, 115). ♦ На макове зерня — те саме, що На макове зерно (див. маковий). Підсувається хлоп'я на макове зерня (Словник Грінченка). 2. тільки мн., розм. Соняшникове насіння. — Ходімо танцювати, — сказав він їй, дихнувши в лице запахом тютюну, змішаного з запахом підсмажених соняшникових зернят (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 128). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 562.Коментарі (0) ЗЕРНЯ́ див. зе́рня. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 562.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання