Зеленкуватий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ, а, е.

1. З відтінком зеленого кольору, трохи зелений (у 1 знач.). Мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались [хвилі] до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); Вихор аж стрепенувся, побачивши на щоглі флагмана зеленкуватий вогник (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 54); Вона була в легкому кремовому платті, струнка, з великими зеленкуватими очима на овальному обличчі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 207).

2. Трохи зелений (у 3 знач.).

3. розм. Хворобливо блідуватий (про колір обличчя, шкіри людини). [Марина Митрофанівна:] Може, чаю вам принести? Бо ви сьогодні якийсь аж зеленкуватий (Олександр Левада, Нові п'єси, 1956, 43).


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ЗЕЛЕНКУВАТИЙ - див. зеленкуватий


Ілюстрації

Зеленкуватий.jpg
Зеленкуватий1.jpg
Зеленкуватий2.jpg


Медіа

Див. також

зеленкуватий

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 554.


Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/