Здурити

Здури́ти, -рю, -риш, гл. Обманути. Одурить когось/щось. З ума зійти . Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Ном. № 3104.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗДУРИ́ТИ, здурю, здуриш, док., перех., діал. Обдурити. Гриць довгий час думав над тим, чи буває не здурив його сей хлопець (Іван Франко, II, 1950, 58). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 552.

Ілюстрації

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980) -http://sum.in.ua/s/zduryty