Здоювати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Здо́ювати, здо́юю, -єш, сов. в. здоїти, здою́, здо́їш, гл. наказ. сп. здій; док., перех. Царенко зараз здоїв молока. Рудч. Ск. І. 121. 1. Те саме, що видо́ювати. Корови ревуть, гублять молоко просто на шлях, не встигаємо здоювати (Гончар, І, 1954, 475); — Їжте, а я відбіжу корову здоїти, трохи запізнилася (Коб., III, 1956, 471); Бувало, як здою корів — не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Горд., Цвіти.., 1951, 37). 2. тільки док. Надоїти якусь кількість (молока). Царенко зараз здоїв молока (Сл. Гр.). Док.: подої́ти, ви́доїти, здої́ти. Катря.. доїла собі, чимось своїм заклопотана, і насторожилась враз, коли хлопці нагло урвали розмову.. Перестала й Катря цяпати — прислухалась (А. Головко); Марина видоїла корову (С. Чорнобривець); — Їжте, а я відбіжу корову здоїти (О. Кобилянська).

Сучасні словники

Словник української мови

Здо́ювати, здо́юю, -єш, сов. в. здої́ти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока.

Ілюстрації

Pexels-photo-10153230.jpeg

Див. також

здоювати

Джерела та література

https://1675.slovaronline.com/