Згорбити

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Згорбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)

1. Вигнути горбом (спину). Наймит сміявся в рукав, аж спину згорбив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 204).

2. тільки 3 ос. Зігнути, зсутулити (про важку працю, хворобу, переживання і т. ін.). Робота мене згорбила, не розкіш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 30); Мене давно вже горе згорбило (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 298); Старий замовк. Молитовна екзальтація розслабила його вкрай, зігнула, згорбила (Іван Ле, Наливайко, 1957, 216). Див. [1]

Ілюстрації

Старик горбиться

Медіа

Див також

Горбити[2]

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 519.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/