Зварія́тіти, -тію, -єш, звар’юва́ти, -р’ю́ю, -єш, гл. Сойти съ ума. Зваріятів Максим. НВолын. у. Чи не звар’ював він зовсім, чи не здурів він? Левиц. І. 528.
