Збірати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібрати, -зберу, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. Єв. Мт. II. 4. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. Лавр. 82. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 84. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Ном. № 548. Зібрав троянську всю громаду. Котл. Ен. II. 10.