Збілілий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Збілілий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).