Збаламутити

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Збаламутити, -мучу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.

Сучасні словники

БАЛАМУ́ТИТИ(кого, що, розм.) - сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін. КАЛАМУ́ТИТИ(розм.), КОЛОТИ́ТИ(кого, що, ким, чим, розм.),МУТИ́ТИ(розм.), ЗАКОЛО́ЧУВАТИ(перев. ізсл. спокій, розм.) - Док.: збаламу́тити, скаламу́тити, сколоти́ти, заколоти́ти.