Заєдно

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Заєдно, нар. 1) Вмѣстѣ. Що ж, каже або живі будем, або заєдно загинем. Волч. у. 2) Постоянно. Один чоловік купив собі хату... пожив там трохи, нічого не було, а потім того почала являтися оказія така: заєдно стеля кричить: «Ой упаду, ой упаду!». ХС. IV. 29.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ЗАЄ́ДНО, присл., діал. 1. Гуртом; разом. — Що ж, — каже, — або живі будем, або заєдно загинем (Словник Грінченка); Людський похід вже був недалеко. Вже й чути було гутірку. Люди перебалакувалися, всі гомоніли заєдно (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 177). 2. Постійно; завжди. — А при виборах голосуй заєдно на [за] нашого мужицького кандидата. Не зрадь громади (Лесь Мартович, Тв., 1954, 178); — Недобре, хлопче, з тобою! — заговорив старий Воробець до Якима. — Десь у людей по осьмеро [восьмеро] дітей, їсти не мають що, а.. отець-мати мають з них потіху, а я з тебе що? Гризоту заєдно та й гризоту... (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 7).

Тлумачний словник української мови

ЗАЄДНО присл., діал. 1) Гуртом; разом. 2) Постійно; завжди.

Морфологічний запис: за-єдно

Синоніми: вкупі; гуртом; спільно; громадою


Ілюстрації

Zayedno21112017.jpg Zayedno(1)21112017.jpg Zayedno(2)21112017.jpg

Медіа

Іншими мовами

Іспанською мовою: entre todos

Англійською мовою: collectively

Німецькою мовою: allesamt

Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Том 2, ст. 37.

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 120.

Зовнішні посилання