Затінок

Затінок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Ном. № 7517. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. Чуб. V. 1131. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні. МУЕ. III. 55.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗАТІНОК, -нку, ч.,

1. Місце, захищене, прикрите, заступлене чим-небудь від променів сонця або від будь-якого іншого джерела світла. — Ще загорю, — обізвалась Ватя, закриваючись од сонця парасолькою, — ходім у млин або в затінок під верби (Н.-Лев., IV, 1956, 98);

2. Темний відбиток на чому-небудь якогось предмета, освітленого з протилежного боку; тінь. Вони стояли обоє під вербою в сирому затінку, що давала та верба і хата за нею: далі кругом лежало срібло од місяця (Григ., Вибр., 1959, 342);

Див. також

Словник відмінків

Словник синонімів

Словоформи. Орфографічний словник

Джерела та література

УКРЛІТ.ORG - Публічний електронний словник української мови;