Заплітати

Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести, -ту, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.

Зміст

1 Академічний тлумачний словник
2 Словник синонімів
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник

1. Розділивши волосся і т. ін. на окремі пасма, з'єднувати їх у косу. ◆ Дівчата чешуть коси і заплітають майстерно у дрібушки з дукачами (Леся Українка, I, 1951, 441); Дівчата заплели Онисі коси, поклали на голову стрічки, заквітчали всю голову квітками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 75); Насипав [старшина] вівса такого, як снилось, Сухого із дзвоном, з пилком із ниви, І Сірко подумав: війна скінчилась, І завтра наводчик заплете йому гриву! (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 144).

2. Те саме, що вплітати.◆ Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Тарас Шевченко, II, 1953, 166); [Оксана:] Умиюся і кіснички заплету. Ті, що ти любиш, — блакитні (Захар Мороз, П'єси, 1959, 19).

3. Плетучи, виготовляти що-небудь. ◆ — Добре! — каже дурень. — Заплітайте ж собі загони, а я собі заплету, і як увечері з поля приженуть скотину, то в чий загін піде, того вона й буде (Олекса Стороженко, I, 1957, 43); Дівчата почали заплітати вінки й пускати їх у Почайну, щоб запитати в долі, чи судилося їм мати пару, а якщо судилось, то з якої дороги (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 178); Дід там [у пасіці] заплів хижку з лози, Михайло покрив її соломою гарно (Марко Вовчок, I, 1955, 381); // Лагодити за допомогою плетіння. {{приклад На коліні він на одному стояв коло тину і, дірку лозою тут заплітаючи, все це бачив (Павло Тичина, I, 1957, 247); Протоптані п'ятки і носочки в панчохах і носках, протерті рукава на ліктях.. та інші пошкоджені місця у в'язаних виробах можна заплітати крючком (В'язання крючком, 1957, 108).}}

4. Густо переплітаючись, вкривати що-небудь; обвивати. ◆ Голі корені смерек заплітали стежки, вкриті верствою сухої глиці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 347); * Образно. З самих Карпат котиться, гуде весняний шум і заплітає землю синіми стрічками струмків (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 222); * У порівняннях. Дощ струмить свою прозору сітку, ніби все заплів блискучий дріт (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 62); // безос. В кущах.. все павутинням заплело (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 46).

5. тільки док. Почати плести.

Образно. ◆ Рідна пісня заплете розмову, У стареньких висушить сльозу (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 116).

Словник синонімів

ВПЛІТА́ТИ[УПЛІТА́ТИ], ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ’Я́ЗУВАТИ[УВ’Я́ЗУВАТИ], ОБПЛЕСТИ́[ОПЛЕСТИ́], ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ[ОСОТА́ТИ рідше], ОПОВИ́ТИ[ОБПОВИ́ТИ розм. рідше], ЗАПЛЕСТИ́, ПОВИ́ТИ, УВИ́ТИ[ВВИ́ТИ], ПЕРЕВИ́ТИ, ОБМОТА́ТИ, ОБКРУТИ́ТИ[ОКРУТИ́ТИрозм.], ОБІЙНЯ́ТИрідше, ОБПЛУ́ТАТИ, ОБСНУВА́ТИ[ОСНУВА́ТИ], ЗАПЛУ́ТАТИ (закрити собою густо й безладно).