Замета

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Заме́та, -ти, ж. 1) = Замет і. Черк. у. 2) = Завірюха. Шух. І. 107.

Замет — наметена вітром кучугура снігу.

Завірюха — атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості. Заметілі зменшують видимість на дорогах, заважають роботі транспорту.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАМЕ́ТА, и, жін., діал.

1. Замет.

2. Заметіль. — І куди він хоче їхати по такій заметі? (Іван Франко, III, 1950, 263).

Ілюстрації

Замет.jpg Замет2.jpg Заметіль.jpg Заметіль1.jpeg