Залежність

Залежність, -ности, ж. Зависимость. Чуб. І. 253.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

1. Перебування під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорення кому-, чому-небудь. — Остогидла мені та залежність на службі чи земській, чи урядовій!.. — подумав Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 174); — Чи вам так тяжко припадав залежність від родичів, що ви такі раді позбутись її? — спитав я (Ольга Кобилянська, III, 1956, 16); Всі прийшли до одностайного рішення: за всяку ціну визволити юнака з кріпацької залежності (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 25).

2. Зумовленість чого-небудь певними обставинами, причинами і т. ін. До недавнього часу труд хлібороба був у тяжкій залежності від примхливої природи (Максим Рильський, III, 1956, 27); // Взаємозв'язок, взаємообумовленість. У словах, тісно зв'язаних граматичною залежністю, закон урівноваження повинен додержуватися особливо старанно (Володимир Самійленко, II, 1958, 369); Нерідко в театрах ми дивимося п'єсу, не розуміючи ясно послідовності подій і залежності їх одна від одної (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 164). У залежності від чого — у зв'язку з чим-небудь, унаслідок чогось. Він працює в ритм пісні, яку виводить в залежності від настрою (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 182. Тлумачення слова у сучасних словниках